Обличчя нової «Етносучасності»

Цьогорічна «Етносучасність» – це другий проект, представлений в рамках форуму «Музика молодих». Фундація сформувалася на основі діяльності Національного ансамблю солістів «Київська камерата» ще в 2009 році. Завдання проекту – пропаганда сучасної української академічної музики та впровадження у концертне життя творів, що містять експерименти й пошуки у напрямку полісинтезу. Ідеться про синтез новітніх композиторських прийомів і фольклорних елементів у музичному ряді, поєднаних із відеоінсталяціями. У концерті були презентовані твори молодих композиторів, а саме Олександра Шимка, Канстанціна Яськова (Білорусь), Олексія Шмурака, Тетяни Бачул, Золтана Алмаші у виконанні «Київської камерати» (головний диригент і художній керівник – Валерій Матюхін, солістка – Богдана Півненко, скрипка), фольклорного гурту «Кросна» та самих ав-торів. «Lulla.by» – одночастинний твір Канстанціна Яськова для камерного оркестру в стилі постромантизму з вкрапленнями сонористики. Назва – не-звичне трактування англійського слова «колискова», що відтворює спокій-ний, філософсько-роздумливий характер музики. «Етноморфози» Тетяни Бачул для флейти і струнного оркестру заглибили слухачів у світ прадавніх інструментальних награвань. «Пори року» – цикл п’єс для скрипки і камерного оркестру Золтана Алмаші шанувальники мистецтва вперше почули в одному з концертів «Музичних прем’єр сезону-2011». Твір має дев’ять частин і симетричну форму: 3-тя («Відлига»), 4-та («Проростання») і 5-та («Течуть води і цвітуть сади») п’єси утворюють триптих, 6-та («Ностальгічний діалог») і 7-ма («Дуже швидко!») – відповідно, диптих. Перша («Святквова пісня») та остання («Перший сніг») п’єси обрамлюють цикл, а 2-га («Вальс до Дня святого Валентина») й 8-ма («Осінь») – є своєрідними інтермецо між обрамленням і мікроциклами. У музиці композитор гармонійно поєднав нове трактування тональності з традиційним. Головним засобом музичної виразності є саме мелодія, в якій помітно відчуваються фольклорні інтонації (хоча безпосереднього цитування народнопісенних зразків немає). Золтан Алмаші називає цей твір підсумком своєї попередньої композиторської праці. «Голод» – одночастинний опус Олексія Шмурака для аматорських духових, фортепіано і струнних. За словами автора, це – «екстремально виражений погляд на дефіцит, брак чогось дуже важливого та бажаного». Відеоінсталяція Андрія Коротича презентує образи з роману Франца Кафки «Замок». Композитор застосував прийоми алеаторики, сонористики і фольклорні алюзії. «Equilibrium» – цикл Олександра Шимка для автентичних голосів і камерного оркестру з відеоінсталяцією. Твір базований на цитатах і стилізованих мелодіях з українського фольклору. Шість частин виконуються без перерви. Філософська концепція, покладена в основу твору, – принцип рівноваги («еquilibrium» – рівновага) між академічною музикою та традиційною. На думку композитора, саме рівноваги найбільше не вистачає сучасному світові. Вирішити цю проблему Олександр Шимко намагається на рівні музичної мови.